|
barabolka
 |
|
В польських журналах мені часто зустрічалась назва книжки - "Ania z Zielonego Wzgórza". Що за книжка, я не знала, але зрозуміла, що це історія про дівчинку з рудими косичкам; для багатьох, хто її читав - епохальна. При нагоді в бібліотеці польської школи запитала про цю Аню. Виявилось, що канадська письменниця Люсі Мод Монтгомері написала серію повістей про Аню, перша з яких була опублікована в 1908 році, а остання, восьма - в 1921. Книжка справді епохальна, бо поляки її вивчають у школі. Назва книжки англійською - Anne of Green Gables. Тобто української це буде щось подібне на "Аня з "Зелених дахів". Виглядає на те, що в Україні книжка не видавалась. Але видавалась в Росії ("Аня из зеленых мезонинов", "История Энн Ширли"). По книжці знято кілька фільмів і мульфільмів (навіть аніме). Це надзвичайно оптимістична книжка! Не знаю, як хлопчикам, а от дівчаткам точно сподобається. Книжка дитяча, якраз добра для дорослих :) Одинадцятирічна Аня, фантазерка і оптимістка потрапляє на ферму "Зелені дахи", яка стає для неї рідним домом. Завдяки свому оригінальному характеру з дівчинкою постійно трапляються різноманітні пригоди. А більше нічого розповідати не буду, книжку можна знайти в інтернеті російською ( Аня з "Зелених Дахів") і насолодитись нею.  |
|
|
Люблю моменти, коли Львів відкриває своє минуле. Ось картинки з нещодавньої прогулянки.  Уявляєте, колись під'їзди були такими - з розписами на стінах, вітражами у дверях і вікнах. Неймовірно. В цьому під'їзді - склепіння стелі у вигляді нічного неба з зірками. ( далі ) |
|
|
 Базилік поставила в баночку з водою, щоб довше залишався свіжим. Одна гілочка явно захопилась новим житлом - розцвіла і випустила корінці. ( далі ) |
|
|
|
|
|
Виявляється, деякі речі, які здаються фантастичними, стаються насправді. Одного разу я їхала в трамваї і от яку ситуацію спостерігала: певна пані купила квиток у водія і закомпостувала, згідно з правилами. Але в мить, коли ручка компостера піднялась вверх, квиток вилетів у відкрите вікно і полетів, полетів! Через кілька секунд поруч матеріалізовується контролерка. Свідки події дружно підтвердили факт компостування, і контролерка мусіла підкоритись Vox populi, але, боюсь, не змогла уявити такої ситуації, а відповідно - повірити в неї :) Виходила з трамваю, похитуючи головою і недовірливо поглядуючи на пасажирку-фантазерку. Найкумедніше, що ця незбагнена ситуація повторилась, але трохи по іншому. Трамвай стояв на кінцевій, чемний пасажир зайшов, поклав талончик в компостер, а той полетів від хазяїна у вікно. Пасажир не розгубився, а кинувся за втікачем з вигуками "Чекайте! Чекайте!" Трамвай почекав і разом з паном і його талончиком вирушив в дорогу. Отаке-то буває в світі! |
|
|
На вулиці Сербській у Львові з'явилась ще одна затишна кав'ярня-крамниця, "Львівська майстерня шоколаду". Кажуть, що господарі планують проводити там майстер-класи по виробництву цукерок. А зараз будете обрежні, під катом - процес виготовлення та власне вироби Майстерні. Дуже смачні. Фото - Віталія Грабара ( ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) hrabar). Цей запис - на замовлення olka_kvasolka :)  ( море шоколаду ) |
|
|
 Ми з Віталіком за роботою. ( ще одна ) |
|
|
23 травня 2009 р. у Львові пройшли змагання Відкритого Кубку Львова з бодібілдінгу (культуризму) серед юнаків, юніорів та чоловіків. Цікаве, незвичне, повчальне видовище.  володар срібного кубку киянин Володимир Горай ( оголені чоловіки ) |
|
|
На карті Щедрова стала помітною завдяки ГЕС, яку побудували в середині ХХ сторіччя. Скромний Південний Буг розлився навколо греблі, утворивши невеличке море. Гребля справді є важливим місцем. Перш за все там гарно. По-друге - це чудове місце для риболовлі. Також там можна гарно поплавати. Що цікаво, не зважаючи на гідроелектростанцію, в селі постійні перебої з електрикою. Не знаю чому, і думаю, цього не знає ніхто.  Вечірні зустрічі ( далі ) |
|
|
Давно думала щось написати, назбиралось різних речей, і як то водиться, поки йду собі - гарненько їх продумую, а потім те-се і все забувається. Отож! На вихідних ходили на мультфільм "Вгору і вверх!" в кінотеатр "Львів", той що в Стрийському парку. Спеціально чекали, коли саме там будуть показувати. В цього кінотеатру є кілька переваг. Доступні квитки (15 грн), власне парк, і чи не найголовніше - зал з ігровими автоматами! Такий собі екскурс в минуле. Після перегляду кіно 30-річні люди ріжуться в баскетбол або хокей, стріляють в тирі або топлять кораблики в морський бій. І я бачила як такий хлопець, задоволений грою, запропонував своїм друзям зайти в кафе, купити трубочку з кремом. Мультфільм, до речі, чудовий. А ще ми потім Морісонів зустріли, усіх чотирьох, веселі хороші люди! Шукали пару днів тому, де перекусити - і на площі Св.Теодора (за Мілєунімом, біля бібліотеки, біля "Добробуту", кому що більше подобається) збирались зайти в їдальню. Виявилось, що тепер це грузинський ресторанчик. Віталік замовив харчо (16 грн), я грибну юшку (8 грн), до того - серйозний такий, гарячий лаваш. Дуже смачно, просто надзвичайно. А харчо ще й пахло східними прянощами, від яких апетит просто шаленіє. Збираємось зайти туди спробувати хачапурі. Кухар розмовляє з грузинським акцентом, радить, що замовити. Це місце - філіал Грузії. І місцеві новини: В Стрийському парку лебеді продемонстрували захопленій публіці своє пухнасте сіре лебедятко. Тримають його в суворій дисципліні, але воно цим не дуже переймається. Ввечері в Стрийському парку літать світлячки, чим створюють казкову чарівну атмосферу. А на сьогодні все. На добраніч або доброго ранку! |
|
|
Тепер трохи сільського антуражу  Вікно в сад ( далі ) |
|
|
Нещодавно я побувала в селі Щедрова, яке тепер належить смт Летичів. Всі, хто їхав трасою від Хмельницька на південь, це містечко проїжджали. Воно славиться рибою, зокрема таранькою, виловленою у спокійних водах Південного Буга. Як сказав водій автобуса напрямку "Львів-море": - Вся риба з Летичіва! А в Щедрові працює собі потихеньку ГЕС, а навколо її греблі сидять рибаки і ловлять рибу. Час від часу до них приходять дружини і діти, складають компанію. Перехожі зупиняються і питають: "Клює?" Навколо відкриваються чудові пейзажі. Дуже гарно, одним словом. Осьо, як кажуть на Хмельниччині!  Осучаснена й вдосконалена кладка ( води Бугу ) |
|
|
Шкільна їдальня. В шкільні роки ми найбільше цінували булочки з кремом і компот, а тепер зацінили і нежирні котлетки гречкою.  тьотя Люба, дайте булочку! ( гречка на гарнір ) |
|
|
Ось жж, ще зовсім новесенький, львівського фотожурналіста Ігора Хомича - artofnel. Його репортажі незвичайні і поетичні, і правдиві.  І ось така мила ілюстрація до матеріалу про святкування річниці Вірменської церкви у Львові, авторства artofnel :) |
|
|
У неділю, на День міста, ми з сестрою відвідали парад. Я люблю паради. Оркестр, барабанщиці, настрій піднесений. Вершину хіт-параду в парадах, які я бачила, займають два - пожежники-випускники, там у них є чудовий момент, коли з під погон вверх вилітають монети. А другий - це той, що відбувся під час фестивалю фольклорного танцю. Коли танцюристи з різних країн не просто чинно йшли і ручками махали, а танцювали, співали, кольорове видовище! Так от, на нашому звичному параді не вистачає живості, на жаль... А скільки ідей в голову приходить! От, скажімо, можна було б організувати колону красунь на шпильках з маленькими собачками в руках. Думаю, народ був би в захопленні. |
|
|
У Львові біля пам'ятника Шевченкові можна побачити таксі, де зверху замість шашечок - плейбоївські кролики. Влітку таксист, одягнутий в коротенькі туристичні шортики полюбляє очікувати клієнтів, закинувши ноги на руль і читаючи газетку. Мальовнича картина :) |
|
|
Зауваження. Якщо в центрі Львова заглянути крізь відчинені двері у внутрішнє подвір'я, майже завжди можна побачити однакову картинку: посеред подвір'я стоїть дитячий ровер. Чиста правда! |
|
|
Шановні друзі!
У мене питання по ботах. Мої боти весь час бавляться у френдування-розфрендування. Але мовчазні (балакучих я вже даааавно забанила). Ото думаю, чи банити тих мовчазних, чи ні? Як ви робите??
Данке за ваші відповіді наперед!! :) |
|
|
Завтра - весняне рівнодення. Ура!  |
|
|
