barabolka

Шкільна їдальня.
В шкільні роки ми найбільше цінували булочки з кремом і компот, а тепер зацінили і нежирні котлетки гречкою.

тьотя Люба, дайте булочку!

( гречка на гарнір )

Ось жж, ще зовсім новесенький, львівського фотожурналіста Ігора Хомича - artofnel. Його репортажі незвичайні і поетичні, і правдиві.



І ось така мила ілюстрація до матеріалу про святкування річниці Вірменської церкви у Львові, авторства artofnel :)

У неділю, на День міста, ми з сестрою відвідали парад.
Я люблю паради. Оркестр, барабанщиці, настрій піднесений. Вершину хіт-параду в парадах, які я бачила, займають два - пожежники-випускники, там у них є чудовий момент, коли з під погон вверх вилітають монети. А другий - це той, що відбувся під час фестивалю фольклорного танцю. Коли танцюристи з різних країн не просто чинно йшли і ручками махали, а танцювали, співали, кольорове видовище!
Так от, на нашому звичному параді не вистачає живості, на жаль... А скільки ідей в голову приходить! От, скажімо, можна було б організувати колону красунь на шпильках з маленькими собачками в руках. Думаю, народ був би в захопленні.

У Львові біля пам'ятника Шевченкові можна побачити таксі, де зверху замість шашечок - плейбоївські кролики. Влітку таксист, одягнутий в коротенькі туристичні шортики полюбляє очікувати клієнтів, закинувши ноги на руль і читаючи газетку. Мальовнича картина :)

Зауваження.
Якщо в центрі Львова заглянути крізь відчинені двері у внутрішнє подвір'я, майже завжди можна побачити однакову картинку: посеред подвір'я стоїть дитячий ровер. Чиста правда!

Шановні друзі!
У мене питання по ботах. Мої боти весь час бавляться у френдування-розфрендування. Але мовчазні (балакучих я вже даааавно забанила). Ото думаю, чи банити тих мовчазних, чи ні? Як ви робите??
Данке за ваші відповіді наперед!! :)

Це пошита мною лялька Луіза. Романтична особа.

Дивись, choana! Отримала якраз на китайський Новий рік! Дякую, дуже гарна листівка і сам факт одержання :)

Отакий у нас тепер живе Заяць в Плащі. Мого виробництва.

Англійський фотограф James Merrell. Дуже настроєво.



( далі багато картинок... )

Сайт фотографа - www.jamesmerrell.co.uk

Знайшла ілюстрацію (автор - я) до останнього лінивого вихідного дня. Не скажу, що все відбувається точно так, як на картинці, бо сиджу, незважаючи на пічку, загорнувшись в два плєди, але загалом отримую насолоду від нічогонероблення, читання Джейн Остен, розпивання чаїв і кави. Чого і вам усім бажаю :)

Я обіцяла написати про листівочний настрій. Оці три, з попередніх трьох постів, намальовані 2008 року, спеціально на свята. Вони були надруковані невеликим тиражем (дякую, shevchenkoja) і розіслані по світу, друзям і родичам.
Почнемо з листівки, яка була за день до Нового року. Мама і тато везуть малюка на санчатах. Це мало б бути знайоме тим, хто в радянські часи ходив в садочок. Шоста вечора, зима, темніє рано, і от, довгоочікувані батьки! Дитина загортається в шубу, хустку, шапку, шарф до очей, рукавиці на гумочці, зверху додається ще шар ковдрочки - і от таку малорухливу ляльку садять на власний транспортний засіб, санки. Везуть додому, про щось між собою доросле спікуються. А у малюка перед очима мамині чобітки, татові черевики, пакет з "продуктовим набором". А якщо очі скосити (шия ж надійно знерухомлена) - видно будинки з освітленими вікнами, "великих" дітей, які кидаються сніжками, дорослих, які спішать додому, грітись.
Далі одразу третя листівка - хлопчик з санчатами кличе товариша виходити на вулицю. Це явно вихідний день, коли зайняття на вулиці є лише у дітей - санчата, лижі, сніжки, сніговики. Хтось найперший, швиденько поснідавши корисною кашею, вибігає на двір. Катається самостійно з гірки, можливо, навіть ліпить невеличку снігову бабу. А далі стає нудно одному. На дворі тихо - тільки з вікон чути дзенькання виделок-тарілок, там лише снідають. Тоді треба встати під вікном товариша і дуже голосно кричати: "Ві Та Лік! Ві Та Лік! Ви Ходь!!" А якщо вигляне Віталікова мама - впевнено питати: "А Віталік вийде?" А якщо вигляне сам Віталік - виманювати його на вулицю обіцянками чудової засніженої гірки.
І остання листівка - середня, новорічна - дві подруги з кружками глінтвейну на площі - то мабуть така інтерпретація мене і моєї подруги Юлі. 10 років тому ми були на Тезе у Відні, і новорічна "суматоха" навколо нас, веселі люди на вулицях, можливість купити глінтвейн одразу з горнятком і грітись - не могло не запам'ятатись назавжди. А на моїй картинці - ранок передсвятковий. Дві порядні подруги вийшли в центр старовинного міста купити ще кілька подарунків. І між відвідинами чергових крамниць дівчата зупиняються пригоститись ароматним гарячим вином.
Ось мої історії. А на разі - Bonne nuit!

Ще раз з Новим роком! Бажаю нам усім, щоб все навколо було для нас цікавим, і щоразу новим, і завжди хотілось щось зробити, змайструвати, придумати, винайти, приготувати, начаклувати!

Гарної зустрічі Нового року! Радості всім і здоров'ячка, швидкого подолання негараздів і здійснення мрій!

Ще на завтра в запасі одна картинка. І розкажу, з яким всі три листівки настроєм малювались. А зараз вперед - за ялинкою, останнє в році прибирання і випікання бісквіту! А ще треба приготувати карнавальні костюмчики. О-хо-хо!!

Усіх-усіх вітаю з наступаючим Новим роком! УРА!



Найближчим часом буде ще дві картинки :)

Найнепристойніший в світі різдвяний ярмарок, Santa Pauli, щороку відбувається в Гамбурзі на Reeperbahn (центр нічного життя,а також район "червоних ліхтарів"). На деякі святкові ранки, де танцють на столах і розгулють Сантаклаусихи з оголеним бюстом, діток до 18 років не пускають.

( Різдвяно-еротичні крамнички )

Свято наближається. Майже всі листівки відправлені. І я вже одну отримала! Дякую _magrat і маленькій Соні!

Спеціально на католицьке Різдво у Львові падає сніг. Робить тишину.


З цього ракурсу Львів на себе не подібний. Швидше - маленьке містечко, кожен мешканець якого повинен показати своїй дитинці різдвяну ялинку.

( інший поворот )

натюрморт з перцем.